Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/доловлювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
доловлювати
Берлін: Українське слово, 1924

Доло́влювати, люю, єш, сов. в. долови́ти, влю́, виш, гл. Долавливать, доловить.