Словарь української мови (1924)/долубати
| ◀ долубайка | Словарь української мови Д долубати |
долубатися ▶ |
|
Долуба́ти, ба́ю, єш, гл. = Длубати. Почав долубать. Продолубав таку вже дірочку, шо й кулак улізе. Грин. III. 336.
| ◀ долубайка | Словарь української мови Борис Грінченко Д долубати |
долубатися ▶ |
|
Словарь української мови — Д
долубати
Борис Грінченко
1924
Долуба́ти, ба́ю, єш, гл. = Длубати. Почав долубать. Продолубав таку вже дірочку, шо й кулак улізе. Грин. III. 336.