Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/долузати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
долузати
Берлін: Українське слово, 1924

Долу́зати, заю, єш, гл. Долущить (семечки). Долузати насіння. Васильк. у.