Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/долупати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
долупати
Берлін: Українське слово, 1924

Долупа́ти, па́ю, єш, гл. Окончить отковыриваніе, отдѣленіе слоевъ или отламываніе чего.