Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/долігати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
долігати
Берлін: Українське слово, 1924

Доліга́ти, га́ю, єш, гл. = Долегати. Кінь знає, як му сідло долігає. Ном. № 2358. До кого долігає, там рукою сягає. Ном. № 9750.