Словарь української мови (1924)/домолити
| ◀ домодержавець | Словарь української мови Д домолити |
домолитися ▶ |
|
Домоли́ти, лю́, лиш, гл. Умолить. Не домолив його: хоче таки правити довг.
| ◀ домодержавець | Словарь української мови Борис Грінченко Д домолити |
домолитися ▶ |
|
Словарь української мови — Д
домолити
Борис Грінченко
1924
Домоли́ти, лю́, лиш, гл. Умолить. Не домолив його: хоче таки правити довг.