Словарь української мови (1924)/домолитися
| ◀ домолити | Словарь української мови Д домолитися |
домолоти ▶ |
|
Домоли́тися, лю́ся, лишся, гл. Домолиться. Та вже вдова Богу домолилася: синів поженила і дочок заміж пооддавала. Мет. 349.
| ◀ домолити | Словарь української мови Борис Грінченко Д домолитися |
домолоти ▶ |
|
Словарь української мови — Д
домолитися
Борис Грінченко
1924
Домоли́тися, лю́ся, лишся, гл. Домолиться. Та вже вдова Богу домолилася: синів поженила і дочок заміж пооддавала. Мет. 349.