Словарь української мови (1924)/донімати

by Борис Грінченко

◀ донігатися

Словарь української мови Борис Грінченко Д донімати

донін ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Доніма́ти, ма́ю, єш, сов. в. доня́ти, дійму́, меш, гл. = Діймати. Він йому віри не донімає. ЗОЮР. Я б старість продала, — ціни не доняла, молодість купила, — ціни б доложила. Г. Барв. 411.