Словарь української мови (1924)/допинатися
| ◀ допинати | Словарь української мови Д допинатися |
допис ▶ |
|
Допина́тися, на́юся, єшся, сов. в. допну́тися и доп'ясти́ся, пну́ся, не́шся, гл. 1) Дотягиваться, дотянуться до чего-либо. Пнеться, пнеться та й допнулось ручкою до квітки. 2) Домогаться, добиваться, добиться. Попоп'явшись добренько, свого можна таки доп'ястись. О. 1862. I. 69.