Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/доповнювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
доповнювати
Берлін: Українське слово, 1924

Допо́внювати, нюю, єш, гл. = Доповняти. Усього достачає і хлібом святим доповнює. Г. Барв. 180. Вам і чаші не доповнювані. Грин. III. 147.