Словарь української мови (1924)/допускати
Зовнішній вигляд
◀ доптати | Словарь української мови Д допускати |
допускатися ▶ |
|
Допуска́ти, ка́ю, єш, сов. в. допусти́ти, щу́, стиш, гл. Допускать, допустить. Боже, як прийде час умерти, не допускай довго лежати — кажи прийти смерти. Ном. № 8304. Тільки допусти його до коша, а сам не рад будеш. Ном. № 4840.