Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/допускати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
допускати
Берлін: Українське слово, 1924

Допуска́ти, ка́ю, єш, сов. в. допусти́ти, щу́, стиш, гл. Допускать, допустить. Боже, як прийде час умерти, не допускай довго лежати — кажи прийти смерти. Ном. № 8304. Тільки допусти його до коша, а сам не рад будеш. Ном. № 4840.