Словарь української мови (1924)/доптати

by Борис Грінченко

◀ допрядати

Словарь української мови Борис Грінченко Д доптати

допускати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Допта́ти, пчу́, чеш, гл. = Топтати. Грин. III. 518. Взулася в черевички та й по хаті допче. Чуб. V. 156. Ми півроку допчемо, нім осьмак найдемо. Гол. I. 128.