Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дораджувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дораджувати
Берлін: Українське слово, 1924

Дора́джувати, джую, єш, сов. в. дора́дити, джу, диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать. Дорадила вража вдова, як жінку забити, — тепер порадь, вража вдово, где єї подіти. Чуб. V. 630.