Словарь української мови (1924)/дораджувати
| ◀ дорадець | Словарь української мови Д дораджувати |
дорадниця ▶ |
|
Дора́джувати, джую, єш, сов. в. дора́дити, джу, диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать. Дорадила вража вдова, як жінку забити, — тепер порадь, вража вдово, где єї подіти. Чуб. V. 630.