Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дорадниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дорадниця
Берлін: Українське слово, 1924

Дора́дниця, ці, ж. Совѣтница. Мати моя, дорадниця в хаті, дорадила, як жінку карати, тепер дорадь, де її сховати. Чуб.