Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/досвітчанин

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
досвітчанин
Берлін: Українське слово, 1924

Досвітча́нин, на, м. Парень, ходящій на досвітки. Досвітча́не. Парни и дѣвушки, ходящіе на досвітки. Константиногр. у.