Словарь української мови (1924)/дострибувати

by Борис Грінченко

◀ дострибатися

Словарь української мови Борис Грінченко Д дострибувати

достригати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Достри́бувати, бую, єш, гл. 1) сов. в. достриба́ти, ба́ю, єш, гл. Допрыгивать, допрыгать до чего либо. 2) сов. в. дострибну́ти, бну́, не́ш. Допрыгивать, допрыгнуть до чего либо.