Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/достригати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
достригати
Берлін: Українське слово, 1924

Дострига́ти, га́ю, єш, сов. в. достри́гти, жу́, же́ш, гл. Достригать, достричь. Стриже стрижій чоловіка, достриг до вуха. Мнж. 121.