Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дотепник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дотепник
Берлін: Українське слово, 1924

Доте́пник, ка, м. Способный мужчина, дока, молодецъ.