Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дотепний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дотепний
Берлін: Українське слово, 1924

Доте́пний, а, е. Способный. Дотепна до всякого діла. Шевч. 296. А в нас такого дотепного коваля ізроду не було. К. ЧР. 331.