Словарь української мови (1924)/дотепер

by Борис Грінченко

◀ дотепа

Словарь української мови Борис Грінченко Д дотепер

дотепний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дотепе́р, нар. До настоящаго времени, до сей поры. Бідив я, та й дотепер бідую. Каменец. у. Як тримав я поїдинка (11 десятин) тоді, та й дотепер тримаю. Каменец. у.