Словарь української мови (1924)/дотиль

by Борис Грінченко

◀ дотикатися

Словарь української мови Борис Грінченко Д дотиль

дотинати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

До́ти, до́тиль, до́тіль, нар. До тѣхъ поръ, до того времени. Доти лях мутив, доки не наївся. Ном. № 876. Доти ходив, доки не наклав головою. Ном. № 10050.