Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дохожалість

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дохожалість
Берлін: Українське слово, 1924

Дохожа́лість, лости, ж. Пожилыя лѣта. Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись. Левиц. Пов. 168.