Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дохожалий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дохожалий
Берлін: Українське слово, 1924

Дохожа́лий, а, е. Взрослый, въ лѣтахъ. О. VII. 39. Дохожалий таки був парубок, та й умер. Канев. у. Дівка вже дохожала, не сьогодня — завтра заміж піде.