Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/до-шниру

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
до-шниру
Берлін: Українське слово, 1924

До-шни́ру, до-шни́ря, нар. Совершенно, дочиста. Усе до-шниру забрали у двір. Вона видрала з-за нігтя все до шниру, все йому росказала. Полт. См. Шнир.