Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шнир

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шнир
Берлін: Українське слово, 1924

Шнир, ру, м. Въ выраженіи: до шни́ру. 1) ? Треба всякую папіру підвести як раз до шниру, підвести все під закон. Котл. Од. 491. 2) До тла, до конца. Згорів до шниру. Лохв. у.