Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дрегнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дрегнути
Берлін: Українське слово, 1924

Дрегну́ти, ну́, не́ш, гл. = Дременути. А наймит справді мов божевільний дрегнув із поля додому. Не гледів і дороги. Г. Барв. 198.