Словарь української мови (1924)/дристун
| ◀ дристокоз | Словарь української мови Д дристун |
дристуха ▶ |
|
Дристу́н, на́, м. 1) Страдающій поносомъ. 2) Раст. Polygonum lapalifolium. Шух. I. 22. Ум. Дристуне́ць, дристу́нчик.
| ◀ дристокоз | Словарь української мови Борис Грінченко Д дристун |
дристуха ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дристун
Борис Грінченко
1924
Дристу́н, на́, м. 1) Страдающій поносомъ. 2) Раст. Polygonum lapalifolium. Шух. I. 22. Ум. Дристуне́ць, дристу́нчик.