Словарь української мови (1924)/дристуха
Зовнішній вигляд
◀ дристун | Словарь української мови Д дристуха |
дрись! ▶ |
|
Дристу́ха, хи, ж. 1) Страдающая поносомъ. 2) Разжиженный слой земли, встрѣчающійся при копаніи, напр., колодца на большой глубинѣ. 3) = Дрислівка 1.