Словарь української мови (1924)/дробина

by Борис Грінченко

◀ дробелячів'я

Словарь української мови Борис Грінченко Д дробина

дробинник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дробина́, ни́, ж. соб. 1) Домашнія птицы. Сим. 137, 142. К. Дз. 214. 2) Мелкія пресмыкающіяся, также черви. Хай йому́ дробина́ сни́ться! — нехорошее пожеланіе мертвому. Мнж. Ск. 179. 3) Дрова изъ тонкихъ вѣтокъ. Каменец. у. 4) Мелкія вещи. НВолын. у. 5) Мелькія деньги. НВолын. у. 6) Мелкіе куски. Посікли Ігнатка, посікли братка на.... дробину. Молодик. (1843), 141.