Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дробинник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дробинник
Берлін: Українське слово, 1924

Дроби́нник, ка, м. 1) Пастухъ гусей. 2) Дворъ и хлѣвъ, гдѣ содержатъ домашнюю птицу.