Словарь української мови (1924)/дряготіти
Зовнішній вигляд
◀ дряговина | Словарь української мови Д дряготіти |
дрягтіти ▶ |
|
Дряготі́ти, гочу́, ти́ш, гл. Дрожать. Як біжить хто конем по греблі, то аж дряготить гребля вся. Волч. у. См. Дрягтіти.