Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дрягтіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дрягтіти
Берлін: Українське слово, 1924

Дрягті́ти, гчу́, ти́ш, гл. = Двигтіти, дряготіти. Ходять сім коров по піску і такі ситі, що сало на їх так і дрягтить. Мил. 4.