Словарь української мови (1924)/дуб'я

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дуб'я
Берлін: Українське слово, 1924

Дуб'я́, б'я́, с. соб. Дубы. Наворочав їй повну яму дуб'я. Мнж. 4.