Словарь української мови (1924)/дуб'я

by Борис Грінченко

◀ дубчик

Словарь української мови Борис Грінченко Д дуб'я

дуб'як ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дуб'я́, б'я́, с. соб. Дубы. Наворочав їй повну яму дуб'я. Мнж. 4.