Словарь української мови (1924)/дубчик

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ дубчак Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дубчик 		дуб'я ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Ду́бчик, ка, м. 1) Ум. отъ дуб. Ночувала нічку під дубчиком з тобою, козаче, голубчиком. Мил. 91. 2) Ум. отъ дубе́ць. Ум. Ду́бчичок.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/дубчик&oldid=651136