Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дубчак

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ дубцювати Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дубчак 		дубчик ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Дубча́к, ка́, м. = Дубець 1. Бив мене муж три рази юж з віника дубчаком. Чуб. V. 1140.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/дубчак&oldid=651135