Словарь української мови (1924)/дубала

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дубала
Берлін: Українське слово, 1924

Дубала́, нар. Дыбомъ, вверхъ ногами. Дубала стати. См. Дубора.