Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дубора

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дубора
Берлін: Українське слово, 1924

Ду́бора, нар. Дыбомъ. Волосся на голові дубора пішло. Стор. См. Дубала.