Словарь української мови (1924)/дубило
Зовнішній вигляд
◀ дубець | Словарь української мови Д дубило |
дубина ▶ |
|
Дуби́ло, ла, с. а) Дубильное вещество. б) Отваръ ольховой коры и пр., въ которомъ вымачиваютъ сукно или нитки. Шух. I. 152, 254. См. Дуб 3.