Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дубкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дубкати
Берлін: Українське слово, 1924

Ду́бкати, каю, єш, гл. Топать, производить топаньемъ шумъ. Вх. Зн. 208.