Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дубіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дубіти
Берлін: Українське слово, 1924

Дубі́ти, бі́ю, єш, гл. Коченѣть отъ холода. Желех.