Словарь української мови (1924)/дубля

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ дубленистий Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дубля 		дубник ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Дубля́, ля́, с. соб. Дубье, дубы. Там дубля таке, що одна деревина варт шість карбованців. Каменец. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/дубля&oldid=651111