Словарь української мови (1924)/дубняк

by Борис Грінченко

◀ дубнити

Словарь української мови Борис Грінченко Д дубняк

дубовий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дубня́к, ка́, м. Дубовый лѣсъ. Роскинули тенета, загавкали собаки, коли ж і летять у тенета карасі, окуні, щуки, — так із дубняка й сиплють. ЗОЮР. II. 37. Ум. Дубнячо́к. Йшла баба дубнячком. Ном. № 12535.