Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дубнити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дубнити
Берлін: Українське слово, 1924

Дубни́ти, ню́, ни́ш, гл. = Дубкати. Кінь дубнить ногами. Вх. Зн. 16.