Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дудиця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дудиця
Берлін: Українське слово, 1924

Ду́диця, ці, ж. 1) Соломинка изъ пшеницы или ржи для плетенія шляпъ. Уман. у. 2) мн. = Дуди. Гол. Од. 20, 57.