Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дудуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дудуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Дудува́тий, а, е. Имѣющій толстый стебель. Дудувате жито.