Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ду-ду

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
ду-ду
Берлін: Українське слово, 1924

Ду-ду! Припѣвъ въ пѣснѣ. Сидить голубка і нарікає, лихого орла проклинає, що через нього пари не має: „ой ду-ду, ду-ду, як же я буду?“ Нп. Ду-ду-ду, ду-ду-ду, вродилася на біду. Нп.