Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дужчати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дужчати
Берлін: Українське слово, 1924

Ду́жчати, чаю, єш, гл. 1) Дѣлаться сильнѣе. 2) Выздоравливать, оправляться. Черк. у.