Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дулей

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дулей
Берлін: Українське слово, 1924

Дуле́й, ле́я, м. Подстилка или логовище, которое мостится въ мокрую осень вокругъ стада овецъ, чтобы собаки знали свое мѣсто. Отара на ніч тирлується, а круг неї по дулеях розміщаються собаки; добре як найдеться з чого поробити дулеї. О. 1862. V. Кух. 31.