Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дулевина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дулевина
Берлін: Українське слово, 1924

Дуле́вина, ни, ж. Сильно закаленная сталь. КС. 1887. III. 584. Нічого, друже, не журися: в дулевину себе закуй. Шевч. 581.