Словарь української мови (1924)/дячити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дячити
Берлін: Українське слово, 1924

Дя́чити, чу, чиш, гл. = Дя́кувати. Не знав, чим дячить сироту. Мкр. Г. 22.